Особистість і суспільство: психосоціальні виміри ковітальної взаємодії: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (м. Тернопіль, Західноукраїнський національний університет, 28-29 квітня 2023), Тернопіль: ЗУНУ, 2023. 319 с.

Збірник квітень 2023 - Copy

Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Психосоціальні ресурси особистісного та соціального розвитку в епоху глобалізації» (4-5 листопада 2022р.), м. Тернопіль

1 ТОМ_Матеріали конференції2 ТОМ_Матеріали конференції ПРОГРАМА конференції Тернопіль 2022 Реєстр сертифікатів, 2022

Фурман А.В. Система сучасних методологій. Том 4. Тернопіль. 2021.

У публікації зібрані тексти світоглядного формату, логіко-тематичного змісту, cтилю і характеру методологування. У результаті сукупність прийомів дослідження постає, як самобутня сфера довершеної миследіяльності, найвагоміша тенденція розвитку сучасної культури, система різнорівневих рефлексивних саморозвиткових знань про методи, форми, засоби та інструменти методологічного мислення, інтелектуальна майстерність – стратегія і тактика, технологія й техніка. Обсяг четвертого тому - 400 сторінок (формат А4), у яких репрезентовано вибрані праці Г.П. Щедровицького, І.Г. Фішмана, Г.Г. Копилова, а також представників наукової школи професора Анатолія Фурмана.

Гірняк А. Психологія модульно-розвивальної взаємодії: монографія. Тернопіль: ВПЦ "Університетська думка". 2020. 376 с.

Монографія присвячена модульно-розвивальній взаємодії як одній з атрибутивних характеристик-параметрів однойменної новаторської освітньої моделі, що відзначається самобутнім інноваційно-психологічним кліматом закладу, психосоціальним простором паритетної освітньої співдіяльності, психомистецькими  технологіями реального навчального взаємодіяння та проблемно-діалогічними техніками утілення повноцінного освітнього процесу, а тому є винятково складним предметом соціально-психологічного вивчення, що вимагає проведення окремої методологічної роботи для обгрунтування систем концептуального, діагностичного, оргтехнологічного, методичного, психомистецького, експертного забезпечення діяльності викладача і студентів.

Для психологів, педагогів-практиків, управлінців в освітній сфері, експертів, методистів, аспірантів, магістрів соціогуманітарного профілю та інших дослідників інноваційного освітнього простору сучасних ЗВО.

Загальна соціологія: [хрестоматія] /концепція, упоряд., перекл. А.В. Фурман, В.С. Біскуп, О.С. Морщакова. Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. 354 с.

Хрестоматія містить авторські тексти, які охоплюють теоретичні концепції як класиків, так і сучасників соціологічної думки. В ній зібрані оригінальні роботи, у яких окреслюються вузлові теоретичні і прикладні питання функціонування системи соціальних відносин у їх структурних, етико-нормативних, інституційних вимірах. Навчальне видання методологічно зорієнтоване на вивчення та узагальнення концептуальних підходів до розгляду проблеми соціального як у змістовому, так і в технологічному аспектах. Зокрема читачеві пропонується динаміка наукового осмислення й трактування явищ і процесів соціальної реальності від періоду класичної соціологічної думки до постнекласичного етапу розвитку науки, презентованого різними версіями соціологічного аналізу реальності повсякдення, означених історико-культурним контекстом. теоретична рефлексія обгрунтування  закономірностей розвитку суспільства, внутрішніх та зовнішніх механізмів перебігу соціальних процесів представлена науковими працями від О. Конта, Г. Спенсера, Е.Дюркгейма, К. Маркса до Е. Тоффлера, Д. Белла, Е. Роджерса. Хрестоматія укладена з урахуванням вимог до підготовки студентів закладів вищої освіти та стане в нагоді всім, хто цікавиться суспільною проблематикою, бажає підвищити рівень соціологічного, соціально-філософського аналізу сучасних тенденцій розвитку культури, моралі суспільного повсякдення.

Методологія і психологія гуманітарного пізнання. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана: колективна монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 1000 с.

Вийшла друком тисячосторінкова "Методологія і психологія гуманітарного пізнання" – фактично другий том колективних напрацювань засновника та учнів першого кола наукової школи проф. Фурмана А.В., у якому із міждисциплінарних позицій системно висвітлюються актуальні питання програмного розвитку та рефлексивного конструювання методології і психології гуманітарного пізнання. У першому інтелектуальному вимірі тривалих пошуків здійснено посферне обґрунтування методології як науки про форми, методи, засоби та інструменти компетентної миследіяльності і професійного методологування і як вчинкового задіяння найпродуктивнішого свідомісного каналу постановки і розв’язання різноманітних проблем, а саме архітектоніки парадигмальних досліджень, ресурсів циклічно-вчинкового підходу, онтологічного базису і гносеологічних горизонтів психологічного осягнення дійсності, способів узмістовлення теорії розвитку професійних творчих здібностей, засобів ціннісно-орієнтаційного збагачення вчинкової буттєвості особистості, у другому – зреалізовано похідні наукові проекти методологічно досконалого упрозорення дослідницьких зразків найскладніших психологічних упредметнень: ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності, стратегій взаємодоповнення особистісної адаптованості та економічної поведінки людини у рамках психокультури, рефлексії як здатності, стану, процесу, властивості й водночас особистісної рефлективності, покомпонентної структурно-функціональної організованості персональної толерантності, модульно-розвивального навчального комплексу як інструменту освітньої взаємодії.

ВІТАКУЛЬТУРНА МЕТОДОЛОГІЯ: антологія. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана: колективна монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 980 с. ISBN 978-966-654-520-9

Монографічне дослідження містить праці представників наукової школи проф. Фурмана А.В., які під керівництвом фундатора впродовж останніх п’ятнадцяти років займаються розробкою вітакультурної методології у взаємодоповненні її чотирьох засадничих сегментів: науково-дослідницької програми професійного методологування, циклічно-вчинкового підходу в гуманітаристиці, інноваційних форм, методів, засобів та інструментів миследіяльності і мислевчинення, авторського тезаурусу теоретизування та інтелектуального практикування. Кожний із двадцяти методологічних модулів повноформатно висвітлює вітакультурне життя названої школи і як дослідницької команди, і як науково-освітнього колективу в його центральній ланці – імітаційно-вчинковій екзистенції створення модульно-розвивального оргпростору інтенсивної мислекомунікації і свідомісного самозреалізування. При цьому концентри обстоюваної методології (авторські доктрина, теорія, парадигма, дисциплінарна матриця, науковий проект, інноваційний експеримент та ін.) становлять збалансовану цілісність фундаментальних стратегій і прикладних аспектів національно зорієнтованого культуротворення. Для методологів і науковців, гуманітаріїв та управлінців, теоретиків і практиків й усіх, хто обрав шлях рефлексивної миследіяльності та прагне істотно розширити смислові горизонти власної проблемно-діалогічної свідомості.

Фурман А., Підгурська М. Історія соціальної роботи : підручник / Анатолій Фурман, Марія Підгурська. — К. : ВЦ «Академія», 2018. — 160 с — (Серія «Альма-матер»).

У Київському видавництві ВЦ «Академія» вийшов друком підручник Анатолія Васильовича Фурмана та Марії Василівни Підгурської «Історія соціальної роботи». Підручник відображає процес становлення соціальної роботи як науки і професійної практики від давніх часів і до сьогодення, висвітлює основні етапи розвитку соціальної роботи в Україні, а також у країнах Європи і США, описує головні події в універсумі норм і цінностей соціальних прин­ципів порозуміння, взаємодопомоги, толерантності. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться працівникам соціальних установ, громадських організацій, благодійних закладів, які займаються соціальним захистом і забезпеченням життє­діяльності різних категорій населення. ISBN 978-966-580-310-2 (серія) ISBN 978-966-580-540-3

Фурман А.В., Дубно А.В. Психодіагностична компетентність соціального працівника: [монографія] / Анатолій Васильович Фурман, Анна Володимирівна Дубно. – Тернопіль: ТНЕУ, 2017. – 102 с.

       У монографії науково обґрунтована психодіагностика як наука і мис­тецтво, теорія і професійна практика розпізнання індивідуально-психологіч­них особливостей людини та порівняння їх з нормою. Опи­сана теоретична модель рівнів організації комплексного соціально-пси­хологічного обсте­ження, що охоплює мікро-, мезо-, екзо- та макро­рів­ні і відповідні їм параметри (розумність, соціальність, креативність) психологічного пізнання особистості студента як клієнта і реального учасника інноваційно зорієнтованого кредитно-модульного процесу. Проаналізовані результати експериментально-діагностичного дос­лідження юнаків і дівчат спеціальності “Соціальна робота” ТНЕУ як суб’єктів освітньої взаємодії у часопросторі сучасного університету.

       Для соціальних працівників і психологів, педагогів, управлінців, а також студентів, аспірантів, докторантів соціогуманітарного профілю.

Журнал «Психологія і суспільство». – 2017. – № 1(67)

Головний редактор ФУРМАН  Анатолій  Васильович    

Соціологія. Збірник кейсів: навч.-метод. посіб./уклад.: О.Є. Коваль, А.Н. Гірняк, Т.Л. Надвинична, В.С. Біскуп; за заг. ред. А.В. Фурмана. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2017. – 53 с.

       Навчально-методичний посібник побудований на основі використання кейс-методу з урахуванням сучасних напрацювань у сфері соціології.

       Аналіз та обговорення конкретних ситуацій є одним з найсучасніших інтерактивних методів навчання, який дає змогу наблизити теорію до практики. Сьогодні не існує якогось єдиного й універсального методу і прийому навчання, опанувавши якими можна стати висококласним фахівцем. Життєві ситуації, особливо соціальні, настільки унікальні й так швидко розвиваються і видозмінюються, тому навчання соціології повинне бути пов'язане насамперед з моделями таких динамічних ситуацій, як кейси. Кейс-метод орієнтований здебільшого на розвиток у майбутніх фахівців аналітичних здібностей й уміння приймати правильні рішення, ніж на розширення кола теоретичних знань. Мовиться про метод інтенсивного навчання, який відмінний від екстенсивних традиційних лекцій, семінарів і практичних занять. Та це зовсім, однак, не означає, що останні мають бути відкинуті і замінені кейс-методом - інструментом інтенсифікації опанування освітнього змісту й демонстрації того, як теорія застосовується на практиці.

       Посібник адресований для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів і викладачів, слухачів бізнес-шкіл, а також для соціологів-практиків та всіх, кого цікавлять сучасні концепції теоретичної і прикладної соціології.

Загальна психологія. Збірник кейсів: навч.-метод. посіб. / уклад.: М. Б. Бригадир, Я. М. Бугерко, І. С. Ревасевич; за заг. ред. А. В. Фурмана. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2017. – 35 с.

     Навчально-методичний посібник призначений для ґрунтовного оволодіння студентами академічним курсом «Загальна психологія», що побудований на основі використання кейс-методу.

       Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним способом організації навчання, який дає змогу наблизити освітній процес до реальної практичної діяльності фахівців. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню ставити і розв’язувати проблеми, розвиває здатність проводити аналіз і діагностику проблемних ситуацій, розуміти оточення та керувати його змінами. Подані ситуації є динамічними, унікальними, розвивальними. Кейс-метод орієнтований здебільшого на розвиток аналітичних здібностей й уміння приймати правильні рішення, меншою мірою спрямований на розширення кола теоретичних знань. У будь-якому разі це метод інтенсивного навчання, на відміну від екстенсивних традиційних лекцій, семінарів і практичних занять. Та це зовсім, однак, не означає, що останні мають бути відкинуті і замінені кейс-методом – інструментом інтенсифікації опанування ситуаційним матеріалом та освітнім змістом й демонстрації того, як теорія застосовується на практиці.

      Посібник адресований для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів і викладачів, а також психологів-практиків та усіх, кого цікавлять теорії, концепції і практикуми загальної психології.

Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості: [наукове видання] / А.В. Фурман. – 3-є, скор. – Тернопіль, 2016. - 64 с.

       Наукове видання пропонує створену в 1993 році й не­одноразово доопрацьовану авторську методику визначення особистісної адаптованості школярів, яка широко використо­вується також для дослідження психосоціального розвитку педагогів у системі фундаментального соціально-психологічного експерименту. Описуються її теоретико-методологічні засади, принципи побудови контрольної шкали, способи обробки та інтерпретації даних, результати ефективності модульно-роз­вивальної моделі навчання.

       Для управлінців і науковців, учителів і вихователів, шкільних психологів і соціальних педагогів, екс­перимен­таторів і методистів, студентів педуніверситетів і педучилищ.

Фурман А.В. Ідея і зміст професійного методологування: [монографія] / Анатолій Васильович Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2016. – 378 с.

       Монографія різнобічно аргументує авторську ідею профе­сійного методо­ло­гування, яка вкотре не лише переосмислює досвід системомисле­діяльнісної методології, а й створює підґрунтя нового методо­логічного напряму – віта­культурної методології. На тлі історичного постання цієї ідеї обґрунтовується сутність досконалого методологування у нарощуванні його принципів та умов, рівнів і критеріїв, концептів і схематизмів, смислоформ та інстру­ментів самоорганізації дослідником власної рефлексивної мисле­діяльності та проб­лемно-модульного методологу­вання як складноінтегро­ваних форм віта­культур­ного утвердження постнекласичного світу методо­ло­гії. Детально розгляда­ються компоненти, рівні та етапи методологічного аналізу, логіка та особливості категорієгенезу, складники, засновки і концент­ри вітакультурної методології, а також мислесхеми, категорійні матриці, оргдіяльнісні схеми і моделі та методо­­логічна план-карта як найдосконаліші і водночас як унікально складні інстру­менти зрілого методологування у гар­моній­ному взаємодопов­ненні ка­тегорій, принципів, епістем, способів, засобів, пара­метрів, процедур. Вод­­но­раз це не повно завершене теоретичне дос­лідження, а підсумок окремого етапу виконання науково-суспільної програми, що реалізується автор­ською на­уковою школою.

        Для методологів, ігротехніків, філософів, науковців, управлінців, освітян і, щонайперше, магістрів, аспірантів і докторантів.

   

Шандрук С.К. Психологія професійних творчих здібностей: [монографія] / Сергій Костянтинович Шандрук. – Тернопіль: Економічна думка, 2015. – 357 с.

       У роботі здійснений критичний огляд теоретико-методологічних досліджень на предмет з’ясу­вання природи, сутності, ґенези, основних функцій, онтології, феноменології професійних творчих здібностей май­бутніх практичних психологів. Основна увага зосереджена на категорійному аналізі творчих здібностей людини у філософсько-психологічному дискурсі. З позицій філософсько-психологічної теорії вчинку В.А. Роменця, цик­лічно-вчинкового підходу у розвитку науки (пе­ред­усім соціогуманітарної, наукових шкіл і творчого шляху видатних мислителів) з його базовими принципами, концептами і за­кономірностями А.В.Фурмана запропонована циклічно-вчинкова технологія розвитку професійних творчих здібностей студентів психологічного профілю. Визначено психолого-педагогічні умови та чинники розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців-практичних психологів. Здійснений психологічний аналіз сформованості у сту­дентів-психологів професійних творчих здібностей.

       Для філософів і методологів, науковців та управлінців, мистецтво­знавців і працівників соціоно­мічних професій – психологів, соціологів, священиків, соціальних і медичних працівників, ме­неджерів, політ­технологів, педагогів.

     

Фурман А.В. Психокультура української ментальності: 3-є науко¬ве видання. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 168 с.

       Уперше українська ментальність розглядається із між­пред­метних позицій як надскладне вітакультурне явище історичного життєпотоку самобутньої європей­ської нації. На парадигмальному, методологіч­ному та емпіричному рівнях наукового аналізу обґрун­товується полівалентність, узгодженість і розвитковість виз­началь­них куль­турно-психологічних характеристик-координат української мен­таль­ності як основи про­ектування і побудови інноваційних програм, проектів і моделей розвитку суверенної України. Запропо­нована оригі­нальна категорійна матриця українсь­кого менталітету, що розкриває основний закон генезису цієї ноуменально-фено­менальної організо­ваності як вер­шинний шлях менталеформування: життя – спіл­ку­вання – національна свідомість – рідна мова – слово. На прикладі на­ціо­нальної системи освіти під­тверджена можливість ство­рення повно­цінного соціо­куль­тур­ного простору еталон­ного ментально-психо­ло­гічного змісту діяль­ності інно­ваційних навчально-виховних закладів.

        Додатки містять навчальну програму, мислесхеми і моделі, на­укові тексти та екзаменаційні питання, рекомендовану літературу і комплексне практичне індивідуальне завдання для студентів з автор­ського курсу “Психокультура інноваційних соціосистем”.

        Для науковців і практиків, політиків та управлінців, освітян і психологів, соціальних працівників та мовознавців, а також усіх тих, кого турбує доля України.

     

Фурман А.В., Шандрук С.К. Сутність гри як учинення: [монографія] / Анатолій Васильович Фурман, Сергій Костянтинович Шандрук. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 120 с.

       У роботі здійснений критичний огляд філософсько-гуманітарних досліджень на предмет з’ясу­вання природи, сутності, ґенези, основних функцій, онтології, феноменології гри. Основна увага зосереджена на методологічному аналізі гри як онтофеноменальної данності, де її смисл – охопити у собі весь світ людської життєактивності. З позицій філософсько-психологічної теорії вчинку В.А. Роменця, системомиследіяльнісної методології Г.П. Щедровицького та авторських кон­цепцій професійного методологування і принципів та закономірностей циклічно-вчинкової дина­міки розвитку науки запропонована теоретична модель повноцінної гри як учинення у логіко-змістовій наступності ситуаційного (виникнення ігрового відношення), мотиваційного (форму­вання поля або часопростору гри), діяльного (замикання гри та постання світу ігрової діяльності) і післядіяльного (рефлексія успішності/неуспішності гри)  періодів. Онтофеноменальне оприяв­нення розвиткового функціонування діяльнісного ігрового практикування розгортається як син­хронна відповідність названих періодів ігрового дійства восьми фазам процесно-екзистенційного становлення, оновлення, здійснення і згасання гри як циклічно довершеного вчинку. Доведено, що кожна вчинково організована гра, характеризуючись специфічними пофазними новоутво­реннями, у своєму трансформаційному розвитку спричинена як невідворотним минулим, так і бажаним майбутнім, прагне до власного самозреалізування й наділена внутрішнім імпульсом до вдосконалення та абсолютизації свого існування-екзистенціювання. Запропонована авторська типологія ігор, що ґрунтована на циклічно-вчинковому методологічному підході, рефлексивне зре­алі­зування якого у процедурних рамках типологічного методу та з дотриманням вимог принципу кватер­ності дало змогу, з одного боку, чітко визначити дві критеріальні ознаки типо­логізації (логіко-змістова структура вчинку, за В.А. Ро­менцем, і спосіб об’єктивації конкретної ігрової практики), з іншого – результа­тивно обґрунтувати чотири найзагальніші типи ігор: гра-місце, гра-виклик, гра-подія, гра-церемонія. Обстоювана типологія є завер­шеною, адже охоплює все наявне онтофеноменальне поле ігрового ставлення людини до світу і суспільства до людини, задовольняє її намагання самовизначитися і прагнення залишитися. Крім того, детально про­аналізовані онтичний пласт і феноменальні ознаки гри, її самобутня – умовна, напівреальна, вірту­альна й одночасно екзистенційна, психозмагальна та удієвлена – світопобудова. Окреслені контури гри не тільки як наукової категорії, а й як доконче важливої світоглядної універсалії в багатопроблемному контексті розвитку сучасної культури.

       Для філософів і методологів, науковців та управлінців, мистецтвознавців і працівників соціоно­мічних професій – психологів, соціологів, священиків, соціальних і медичних працівників, ме­неджерів, політтехнологів, педагогів.

Фурман А.В., Шандрук С.К. Організаційно-діяльнісні ігри у вищій школі: [монографія] / Анатолій Васильович Фурман, Сергій Костянтинович Шандрук. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 272 с.

       В міждисциплінарному дослідженні здійснене обґрунтування теоретичних і проектно-технічних засад постання організаційно-ді­яльнісних ігор, принципів, засобів та інструментів їх проведення як форми, методу та інтегральної умови розвитку методоло­гічного мислення, професійної компетентності і творчих здібностей студентів сучасного ВНЗ. Відштовхуючись від теорії вчинку В.А. Роменця, системомиследіяльнісної і вітакультурної методологій, принципів і норм циклічно-вчинкового підходу та кватерності, а також парадигмальної карти професійної креативності, авторами запропонована інноваційна освітня модель підготовки фахівців соціогуманітарного профілю, котра в роботі отримала як детальне філософсько-методологічне опра­цювання, так і соціально-психологічне і програмно-дидактичне. Уперше створені та описані теоретична модель гри як учинення у логіко-змістовій наступності ситуаційного (виникнення ігро­вого відношення), мотиваційного (формування поля гри), діяльного (замикання гри і постання світу ігрової діяльності) і післядіяльного (рефлексія успішності/неуспішності гри), типологія ігор (гра-місце, гра-виклик, гра-подія, гра-церемонія), нова миследіяльна стратегія або методологема реінтерпретації гри як події-екзистенції людського буття, психосоціального феномену і категорії культури, план-карта циклічно-вчинкового підходу до пізнання, програмування, сценаризації, продуктив­ного використання та досвідно-рефлексивного осмислення ОДІ в актуалізації і розвитку професійно зорієнтованих мислення, діяльності та креативності майбутніх фахівців.

       Для науковців і філософів, методологів та управлінців, мистецтвознавців та істориків, організаторів дозвілля та ігро­техніків, освітян вищої школи і працівників соціономічних професій – психологів, соціологів, соціальних і медичних працівників, менеджерів, політтехнологів, методистів, а також студентів магістерської програми академій та університетів.

Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / Анатолій Васильович Фурман, Марія Василівна Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

       Навчальний посібник відображає процес становлення соці­альної роботи як науки і професійної практики від стародавніх часів і до сьогодення, висвітлює основні етапи розвитку соціаль­ної роботи в Україні, Росії, а також у кра­їнах Європи і США, описує головні по­дії та роль історичних осіб в універсумі прин­ципів, норм і цінностей соціальних по­розуміння, взаємодопомоги, толе­рантності.

       Розрахований на студентів університетів, котрі навча­ються за спеціальністю “Соціальна робота”, викладачів гуманітарних інститутів, коледжів, працівників соціальних установ, громад­ських організацій, благодійних закладів, які займаються соціаль­ним захистом і за­безпеченням життє­діяльності різних категорій населення.

Фурман А.В., Гірняк Г.С., Гірняк А.Н. Психодидактика проектування навчально-книжкових комплексів для студентів ВНЗ: [монографія] / Анатолій Васильович Фурман, Галина Степанівна Гірняк, Андрій Несторович Гірняк. – Тер¬нопіль: Економічна думка, 2012. – 328 с.

       Автори дослідження, відштовхуючись від теорії і методології модуль­но-роз­вивального підручника як інструмента полідіалогічної і полісмис­лової освітньої взаємодії, не лише психодидактично обґрунтовують інно­ва­цій­ний навчально-книжковий комплекс у взаємодоповненні наз­ваного підручника, навчального посібника, дисциплінарного тезауруса та освітньої програми само­реалізації особистості студента, а й пропо­нують інтегральну мо­дель поетапного створення навчальних книг нового покоління для сучас­ного ВНЗ. Причому вказаний комплекс є об’єктом як спрямованого піз­нання, так і науко­вого про­ектування та но­ваторського конструювання, підлягає комплексній експертизі якості та експериментальному вивченню на предмет ефективності застосу­вання кожного компонента і системи навчальних засобів у цілому. Крім засадових і похідних прин­ципів, вичерпного переліку нормативних вимог, чинників та умов ефек­тивного проектування НКК, висвітлюється миследіяльнісна технологія психо­ло­гічно доцільної побудови його змісту і структури як сукупності складових, параметрів, показників та індикаторів, що повновагомо враховують вікові закономірності та інди­відуальні особливості психодуховного розвитку та осо­бистісно-про­фесій­ного зростання  кожного студента.

       Для науковців, управлінців освітньої сфери, педагогів-практиків, психо­логів, методистів, а також авторів і видавців підручників та по­сібників, аспірантів і студентів-дипломників педагогічних університетів та училищ.

Фурман A.B., Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Навчальний посібник. - Львів: Новий Світ-2000,2006. – 360 с.

      Навчальний посібник містить систематизований виклад курсу психології Я-концепції. Він змістовно і структурно охоплює чотири розділи, в яких послідовно висвітлюється проблематика обґрунтування, формування, розвитку і самотворення цього найунікальнішого феномена самосвідомості людини, а також додатки, основне наповнення яких становлять психодіагностичні методики дослідження окремих компоненті» Я-концепції людини у її повсякденному житті. Особливо ґрунтовному вивченню піддані когнітивна, емоційно-оцінкова, вчинково-креативна і спонтанно-духовна складові позитивно-гармонійної Я-концепції та їх циклічне взаємодоповнення, параметри і принципи самоосягнення Я-духовного у вітакультурному просторі освітньої розвивальної взаємодії.

       Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів, котрі свідомо професіоналізують соціально-психологічну сферу суспільства.

Фурман А.В. Психодіагностика інтелекту в системі диференціації навчання: Кн. для вчителя. – К.: Освіта, 1993. – 224 с.

       У практичному посібникові подано технологію використання розумового розвитку учнів, описано техніку цілісного тестового обстеження їх, наводяться найбільш доступні вчителеві способи кількісної та якісної обробки результатів тестування, а також з'ясовуються можливості їх використання для створення різних типів класів (ліцейні, гімназійні, загальноосвітні, підвищеної індивідуальної уваги, вирівнювання тощо) та диференційованих навчальних груп, забезпечення індивідуалізованого навчання обдарованих та слабовстигаючих учнів. Концепція системної диференціації навчання, запропонована автором передбачає широке використання дослідницьких психодіагностичних  методик Д. Векслера, Дж. Равена, шкільного тесту розумового розвитку  та ін.

       Для учителів, шкільних психологів, методистів, викладачів ліцеїв і гімназій, керівників освітніх установ, наукових працівників, студентів і викладачів педучилищ і педвузів

Гірняк А.Н. Методичні вказівки до вивчення курсу "Пенсійне забезпечення" для освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст/магістр напряму підготовки 1301 - "Соціальне забезпечення" спеціальності 7.13010201/8.13010201 - "Соціальна робота". - Тернопіль: ТНЕУ, 2014. - 180 с.

Пропоновані методичні вказівки містять план і завдання семінарських та занять, а також охоплюють рекомендації щодо форм, структури, змісту та обсягу виконання студентами самостійної навчальної та науково-пошукової діяльності й розробки ними комплексного практичного індивідуального завдання з дисципліни. Водночас методичні вказівки розкривають особливості призначення та практичного розрахунку розміру пенсійних виплат, а також ведення та оформлення типових пенсійних справ громадян чи іншої нормативної документації. Відтак вони покликані забезпечити опанування студентами методиками визначення розміру пенсійних внесків і виплат, технологією нарахування (перерахунку) та процедурою призначення пенсі з метою консультування цільових груп населення та безпосереднього призначення грошових виплат у встановленому законом порядку.